Пошуку відповідей на це питання був присвячений кругли стіл що відбувся 27 червня 2019 року в Міністерстві екології та природних ресурсів України.

Нагальність питання обумовлює критичність ситуації яка склалась. Наразі, в Україні знаходиться близько 35-36 млрд. т накопичених відходів. По площі вони займають 7% території країни, більш ніж як 50 тис. т на км2. Обсяг накопичених у відвалах шлакових матеріалів від ТЕС становить понад 244 млн. т, металургійних шлаків – понад 100 млн. т. Додатково до вже накопичених шлаків додаються ті, що постійно утворюються у технологічному процесі виробництва. У перспективі через 3-5 років значна кількість відвалів техногенних відходів буде переповненою і вичерпає свої можливості.

Навіть незважаючи на дотримання всіх норм з боку операторів, техногенні відходи є джерелом забруднення довкілля пилом, становлять небезпеку для здоров'я людей, рослинного і тваринного світів прилеглих районів (рухомі форми елементів активно вимиваються опадами, забруднюючи повітря, воду й ґрунт).

Відходи чи матеріали?

На початку засідання акцентовано увагу на тому, що чинна нормативно-правова база чітко встановлює умови класифікації шлакових матеріалів у якості відходу або у якості продукту (сировини чи матеріалу). Виробник якій дотримується технічних умов обліковує шлакові матеріали як продукт. Для цього необхідно провести відповідні випробування та розробити паспорт якості виробника.

Recycling Solutions: можливості застосування шлакових матеріалів в Україні

Schauenburg Maschinen- und Anlagen-Bau GmbH: дегидратация шлака угольных электростанций

За хімічним і мінералогічним складом шлакові матеріали багато в чому ідентичні природній мінеральній сировині. Вони відносяться до 4-го класу безпеки і 1 класу радіаційної безпеки (тобто є безпечними). Чинна нормативна база (ДСТУ, ДБН) дозволяє застосовувати їх у виробництві будматеріалів або у якості матеріалів для будівництва.

Можливі варіанти застосування шлакових матеріалів у якості замінників природних мінеральних матеріалів для будівництва

При цьому Україна у значній мірі не досягає показників обсягів використання шлакових матеріалів у будівництві, сільському господарстві тощо від загальносвітових показників, зокрема ЄС.

Такий стан свідчить про те, що:

1) техногенні відходи як ресурс недооцінений українською економікою;

2) в країні відсутні дієві еколого-економічні інструменти у сфері поводження з відходами, які повинні стимулювати їх перероблення з метою використання у якості сировини чи матеріалу на заміну природним вичерпним ресурсам;

3) відсутня між секторальна взаємодія в питаннях утилізації відходів як на рівні органів влади, так і бізнесу, по суті унеможливлює на практиці пріоритетність ресурсозбереження та впровадження заходів.

В обговоренні питання прийняли участь представники Мінприроди та Мінінфрастуктури, Федерації металургів України, Укрметалургпрому, Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів, Асоціації «Укрцемент», Конфедерації будівельників України, провідних енергогенеруючих компаній та меткомбинатів (НАЕК «Енергоатом», ДТЕК, Метінвест Холдінг, АрселорМіттал Кривий Ріг та інші), Асоціації виробників цементу України, Укравтодор, Укрзалзниця, наукових, експертних і громадських організації.

Що заважає збільшити обсяги використання

Учасники засідання зазначили, що одними з проблемних питань на заваді збільшення обсягу використання шлакових матеріалів в будівництві є:

1) низький показник розвитку будівництва і як наслідок, низька ємність ринку будматеріалів і виробів для виробництва яких можуть бути застосовані шлакові матеріали;

2) проблеми з логістикою і витрати на транспортування, що роблять вартість шлакових матеріалів для кінцевого споживача вищою ніж вартість природних мінеральних матеріалів на «короткому логістичному плечі»;

3) необхідність перегляду застарілої нормативної бази і проведення досліджень фізико-хімічних показників шлакових матеріалів в акредитованих лабораторіях;

4) відсутність державного замовлення на об’єкти із застосуванням шлакових матеріалів;

5) відсутність впроваджених інструментів державної допомоги суб’єктам господарювання на капітальні інвестиції в найбільш сучасні технології що забезпечать використання шлакових матеріалів у виробництві будматеріалів та будівництві.

Коментарі учасників засідання

Аналітик GMK Center, кандидат економічних наук Андрій Глущенко:

«Шлаки вигідно використовувати в Україні. Для органів державної влади переробка шлаків означає зниження екологічного навантаження і поліпшення якості доріг. Для органів місцевого самоврядування - поліпшення екологічної ситуації та рекультивацію землі з під шлаковідвалів. Для цементних заводів використання шлаків - це скорочення викидів СО2 і зниження витрат енергоресурсів. Для будівельників доріг - підвищення стійкості доріг до навантажень. У свою чергу, для металургійних і енергогенеруючих підприємств відпадає необхідність шукати нові ділянки землі під шлаковідвали, а крім того, шлаки виступають джерелом сировини і додатковим джерелом доходу».

Каковы возможности Украины по расширению использования шлаков

Президент Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів Іван Салій:

«Бетони, бруківка, цегла, сухі суміші, утеплювачі, наповнювачі, цемент – мають значний потенціал екологічної та економічної доцільності. Але для збільшення обсягів застосування шлакових матеріалів у будівництві необхідно збільшувати обсяги будівельних робіт. Будівництво в нашій країні має зрости в 3-5 разів! Обсяги будівництва за рік в Україні – 3,2 млрд. євро, а в Туреччині – 130 млрд. євро, у Польщі – 48 млрд. євро. Не за 50, а за 3-5 років вийти на рівень розвитку Польщі».

Розвиток будівельної галузі в Україні

Начальник відділу екологічної безпеки управління поводження з відходами та екобезпеки Департаменту екологічної безпеки та дозвільно-ліцензійної діяльності Мінприроди Роман Філоненко:

«Мінприроди послідовно працює над реформою законодавства у сфері управління відходами. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.11.2017 № 820-р схвалена Національна Стратегія управління відходами до 2030 року, яка визначає загальні заходи у сфері управління відходами у цілому та спеціальні заходи у сфері управління окремими видами відходів. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 117-р схвалено Національний план управління відходами до 2030 року. Відповідно до вимог згаданих актів Уряду, протягом 2020 року передбачено розроблення (ОДА, ОМС) та затвердження в установленому порядку (Мінприроди, Мінрегіон) проектів регіональних планів управління відходами. Саме вони є ключовим елементом для розбудови системи управління відходами по всій країні із залученням муніципалітетів, бізнесу та інвесторів. На даний час Міністерство розробляє методичні рекомендації для розробляння регіональних планів. Ми чекаємо пропозицій, зокрема щодо впровадження пілотних проектів по будівництву транспортних споруд із застосуванням шлакових матеріалів. У планах розробка секторальних Законів у сфері управління відходами і ми відкриті до співпраці за цим напрямом».

Ректор Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління Олександр Бондар:

«Передусім необхідні заходи державної підтримки спрямовані на підтримку підприємств що спеціалізуються на переробці промислових відходів. Академія має відповідний кадровий і науковий потенціал для участі у створенні та забезпеченні належного функціонування загальнодержавної системи поводження з відходами. Це має стати одним із пріоритетних напрямів державної політики, незважаючи на певну обмеженість ресурсних і економічних можливостей держави».

Заступник директора по науковій роботі Українського НДІ будівельних матеріалів та виробів, доктор технічних наук, Світлана Лаповська

«Найбільш поширені в Україні асфальтобетонні дороги. При їх будівництві можна використовувати фракціонований шлак в якості великого і дрібного заповнювача (замість гранітного щебеню). Також можна замінювати мінеральний порошок з природних вапняків на мелений шлак.

Існуюча нормативна база дозволяє застосовувати шлаки практично в будь-якому шарі дорожнього одягу. Дослідження показали, що при будівництві асфальтобетонних доріг можна використовувати до 35% шлаків в шарі покриття, до 50% - в шарі підстави, до 10% - в шарі земляного полотна та до 30% - для узбіччя.

Однак на будівництві доріг зупинятися не хочеться. Ми прагнемо знайти нові напрямки для застосування шлаків. Зокрема, для отримання різних видів бетону».

За результатами засідання були схвалені рекомендації до проекту національного плану дії з охорони навколишнього природного середовища на період 2020-2025 роки.

Пропозиції до національного плану дій по реалізації Стратегії державної екологічної політики на період 2020-2025 рр.

1. Законодавчо затвердити мінімальний кількісний показник (відсотки, частки тощо) обов’язковості використання шлакових матеріалів в сферах їх застосування при реалізації конкретних проектів. Провести перегляд і внести відповідні зміни до галузевих програм розвитку з встановленням цільових показників обсягів застосування шлакових матеріалів.

2. Передбачити при розроблянні регіональних планів управління відходами впровадження пілотних проектів по будівництву транспортних споруд та інших об’єктів із застосуванням шлакових матеріалів. Реалізація проекту повинна передбачати дослідження об’єкту в процесі експлуатації та оцінку його стану під впливом різних факторів.

3. Провести перегляд та у разі необхідності внести зміни в нормативні документи (ДБН, ДСТУ) щодо застосування шлакових матеріалів при виробництві будматеріалів і при будівництві (ремонті) транспортних споруд та інших об’єктів будування (у разі, якщо необхідно провести додаткові дослідження чи випробування). Зокрема забезпечити перегляд:

  • ДСТУ Б В. 2.7.-35 Щебінь, пісок та щебенево-піщана суміш з доменних та сталеплавильних шлаків для загальнобудівельних робіт. Технічні умови.
  • ДБН В.2.3-19-2018 Споруди транспорту. Залізниці колії 1520 мм. Норми проектування.
  • СОУ 42.1-37641918-104-2013 Золи-уноси і суміші золошлакові теплових електростанцій для дорожніх робот.

4. Розробити національні стандарти (ДСТУ) з оцінки впливу на довкілля для транспортних споруд та інших об’єктів будування з урахуванням вимог щодо застосування шлакових матеріалів.

5. Встановити актом права перелік рекомендованих критеріїв технічних специфікацій для замовників ремонтно-будівельних робіт з метою забезпечення потреб держави та територіальної громади, в яких визначити мінімальний кількісний показник використання шлакових матеріалів.

6. Розглянути доцільність збільшення рентної плати за спеціальне використання природних мінеральних ресурсів (пісок, щебінь тощо), що можуть бути замінені в будівництві шлаковими матеріалами.

7. Забезпечити реформування екологічного податку з метою його повного використання на природоохоронні заходи (створення спецфонду) та зменшення платниками податку у звітному податковому періоді суми екологічного податку що спрямовується на капітальні інвестиції в найбільш сучасні технології, зокрема такі що забезпечать використання шлакових матеріалів у виробництві будматеріалів та будівництві.

Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо заходів з забезпечення екологічної безпеки та охорони довкілля

Проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо заходів з забезпечення екологічної безпеки та охорони довкілля

8. Передбачити в критеріях оцінки допустимості державної допомоги суб’єктам господарювання на захист навколишнього природного середовища державну підтримку на капітальні інвестиції в найбільш сучасні технології що забезпечать використання шлакових матеріалів у виробництві будматеріалів та будівництві.

Проект постанови Кабінету Міністрів України про затвердження критеріїв оцінки допустимості державної допомоги суб'єктам господарювання на захист навколишнього природного середовища

9. Розглянути можливість:

9.1 Зберегти порядок визначення тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом за класами вантажних перевезень.

9.2 Часткової компенсації вантажних перевезень за рахунок екологічного податку перевезника.

9.3 Пільгового тарифу на перевезення вантажів залізничним транспортом за рахунок бюджетних видатків на здійснення природоохоронних заходів.

10. Забезпечити поглиблення між секторальної взаємодії та обмін інформацією щодо порушеного питання із залученням зацікавлених сторін, зокрема щодо обговорення наданих пропозицій.

Президент ВГО «Жива планета» - голова громадської ради при Мінприроди Світлана Берзіна:

«Є технологічні рішення і успішні проекти використання шлакових матеріалів в будівництві. Доведено що ці матеріали кращі для будівництва за фізико-хімічними властивостями ніж природні мінеральні. Вони поліпшують якість об’єктів будування та збільшують їх життєвий цикл. То того ж мова йде про збереження природних вичерпних ресурсів і зменшення забруднених територій що знаходяться під промисловими відходами. Сьогодні ми підготували рекомендації владі. Є напрацювання, наприклад стимулювання застосування використання через державне замовлення.

Методичні рекомендації щодо визначення необхідності та застосування заходів із захисту довкілля до предмета закупівлі (при здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади)

Нецінові критерії на ремонт доріг та ремонтно-будівельні роботи

Але потрібна політична воля і реальні дії. Ми сподіваємось що наш пропозиції будуть прийняті до національного плану дій, спрямованого на реалізацію оновленої державної екологічної політики затвердженої у цьому році Законом. Також це певним викликом до політичних сил які збираються приймати участь і перемагати у виборах до Верховної Ради України».

Приклади успішного використання техногенних відходів для заміщення природних мінеральних матеріалів в будівництві в Україні та у світі

Українські виробники будівельних матеріалів споживають 96% золошлакових матеріалів (ЗШМ) від загального обсягу утилізації що становить 7,7%.

Золу уноса використовують для виробляння бетону, цегли, теплоізоляційних сумішей, цементу, шлакоблоків, газобетонів, абразивів, пінобетонів, руберойду, сухих будівельних сумішей, тротуарної плитки та шиферу.

Промислово-будівельна група «Ковальська» використовує суху золу уноса для виробляння товарних бетонів, сухих будівельних сумішей, залізобетонних виробів та плитки вже понад 4 роки. Понад 70% об’єктів Києва зведено з використанням «Бетону від Ковальської» високої якості.

Основними споживачами металургійних шлаків на сьогодні в Україні є виробники цементу: CRH, Дікергофф Цемент Україна, ХайдельбергЦемент Україна, Івано-Франківськ Цемент тощо. В цементній галузі утилізується майже 42% металургійних шлаків від загального обсягу утилізації що становить 45,5%.

У дорожньому будівництві застосовується 20% металургійних шлаків.

Зокрема такі об’єкти як траса Маріуполь-Запоріжжя, Запоріжжя-Дніпро, Дніпро-Кривий Ріг та автомобільна дорога Н-31 (Р-52) Дніпро – Царичанка – Кобеляки – Решетилівка збудовані із використанням доменних шлаків.

Сталеплавильний шлак у нас практично не знаходить застосування, тоді як в країнах ЄС за даними EUROSLAG 46% від загального обсягу його утилізації припадає саме на дорожнє будівництво. Також у ЄС його застосовують його у якості мінеральних добрив (2,7%) та для гідравлічного інжинірингу (2,2%).

В Україні 19% металургійних шлаків йде на забутівку виробленого простору шахт у гірничо-видобувній та гірничо-металургійній галузях. Також останні роки металургійними шлаками зацікавились виробники мінеральної вати.

Вместо цемента: как в Украине используют шлаки

АМКР предлагает строить бетонные дороги из отходов металлургического производства

Богдан Рублюк: «Использование шлаков позволяет экономить на цементе»

Украина может в пять раз увеличить использование шлаков при строительстве дорог

Извлечение пользы: как европейцы зарабатывают на шлаках

5 примеров опыта использования шлаков в строительстве США

Emirates Steel заключила десятилетний контракт на переработку шлаков

Дякуємо за інформаційну підтримку та надані фотоматеріали:

GMK Centr

Recycling Solutions

Build Portal

2012-2019 © Международный форум Green Mind

Дизайн сайта и Верстка сайта - KWEB